Аудит обліку операцій на валютних рахунках організації руху коштів обов`язкового продажу експортної

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

дебет

кредит

На спеціальний транзитний валютний рахунок зараховано:

1) іноземна валюта, придбана за рублі на внутрішньому валютному ринку

52-1-3

57

2) іноземна валюта, раніше списана зі спеціального транзитного валютного рахунки, в тому числі:

валюта, не використана для оплати витрат на відрядження

валюта, отримана від продажу дорожніх чеків, не використаних для оплати витрат на відрядження

валюта, передана з депозитного рахунку, відкритого в уповноваженому банку

52-1-3

52-1-3

52-1-3

57, 50

57, 50

55-3

Зі спеціального транзитного валютного рахунку вироблено списання грошових коштів:

1) переведена іноземна валюта у відповідності з метою, для якої вона була придбана (оплата імпортних товарів, погашення валютного кредиту)

52-2, 60, 66, 67, 76

52-1-3

2) знята готівкова іноземна валюта для оплати витрат на відрядження працівників організації

50

52-1-3

3) перерахована для зворотного продажу на внутрішньому валютному ринку не використана за цільовим призначенням раніше придбана іноземна валюта

57

52-1-3

4) переведена іноземна валюта у депозит уповноваженого банку

55-3

52-1-3

5) переведені кошти з метою виконання зобов'язань, зазначених у свідоцтві про накопичення іноземної валюти, купленої на внутрішньому валютному ринку

Різні рахунки

52-1-3

Назва активу або зобов'язання

Відображення курсової різниці (КР) в обліку

Позитивна КР

Негативна КР

Дебет

Кредит

Дебет

Кредит

Готівкова валюта

50 / 4

91 / 1

91 / 2

50 / 4

Грошові кошти на валютних рахунках у банку

52

91 / 1

91 / 2

52

Короткострокові фінансові вкладення

58

91 / 1

91 / 2

58

Розрахунки з постачальниками і підрядниками

60

91 / 1

91 / 2

60

Розрахунки з покупцями і замовниками

62

91 / 1

91 / 2

62

Розрахунки за кредитами і позиками

66, 67

91 / 1

91 / 2

66, 67

Розрахунки з підзвітними особами

71

91 / 1

91 / 2

71

Розрахунки з засновниками

75

83

83

Величина курсової різниці, яка пов'язана з формуванням статутного капіталу організації, відображається у Звіті про рух капіталу по рядку "Результат від перерахунку іноземних валют" разд.1 "Зміни капіталу".

У Пояснювальній записці організації необхідно вказати курс ЦБ РФ, який діяв на звітну дату складання бухгалтерської звітності.

Облік операцій із продажу валютної виручки

В даний час порядок обов'язкового продажу валюти регламентується Федеральним законом "Про валютне регулювання та валютний контроль" від 10.12.2003 № 173-ФЗ, а також інструкцією ЦБ РФ від 30.03.2004 № 111-І "Про обов'язковий продаж частини валютної виручки на внутрішньому валютному ринку РФ ".

Організації незалежно від форм власності здійснюють обов'язковий продаж валютної виручки від експорту товарів (робіт і послуг) на внутрішньому ринку.

Об'єктом обов'язкового продажу є валютна виручка резидентів, отриманий ними від нерезидентів за укладеними резидентами або від їхнього імені операціях. Якщо ж російська організація в дозволених законодавством випадках здійснює реалізацію товарів, робіт або послуг за валюту іншим російським організаціям або громадянам, наприклад в магазині безмитної торгівлі, - така виручка обов'язковому продажу не підлягає. Також не потрібно продавати частину валюти, що надходить з операцій з нерезидентами, не пов'язаними з реалізацією ним товарів, робіт або послуг - наприклад, якщо отримано кредит або позику від іноземної організації.

У таких випадках організація може не зараховувати валюту на свої рахунки в уповноважених банках, і отже, не здійснювати обов'язковий продаж у відношенні даних сум:

1) якщо валютна виручка зараховується на рахунок резидента або третіх осіб в банках за межами території РФ - з метою виконання зобов'язань резидентів за кредитними договорами та договорами позики з організаціями-нерезидентами, які є агентами урядів іноземних держав, а також за кредитними договорами та договорами позики, укладеними з резидентами держав - членів ОЕСР або ФАТФ на строк понад два роки;

2) якщо резидент отримує від своїх замовників-нерезидентів оплату його місцевих витрат, пов'язаних із спорудженням об'єктів на територіях іноземних держав, - на період будівництва, після закінчення якого кошти, що залишилися підлягають переведенню на рахунки резидентів, відкриті в уповноважених банках;

3) якщо резидент використовує іноземну валюту, що отримується від проведення виставок, спортивних, культурних та інших аналогічних заходів за межами території РФ, для покриття витрат з їх проведення - на період проведення цих заходів;

4) якщо проводиться залік зустрічних вимог за зобов'язаннями між нерезидентами і резидентами, які є транспортними організаціями, або між нерезидентами і резидентами, які здійснюють рибний промисел за межами митної території РФ.

Також обов'язковому продажу підлягає тільки частина суми валютної виручки, що надійшла в одній з наступних валют:

австралійський долар;

датська крона;

долар США;

євро;

ісландська крона;

єна;

канадський долар;

норвезька крона;

сінгапурський долар;

турецька ліра;

фунт стерлінгів;

шведська крона;

швейцарський франк.

Якщо ж на валютний рахунок надійшли кошти в будь-який інший іноземній валюті, продавати її не потрібно.

Обов'язковий продаж валюти здійснюється з транзитного валютного рахунку. Обов'язковий продаж коштів в іноземній валюті у Валютний резерв Банку Росії виробляється за курсом рубля ЦБ РФ, що діяв на день продажу валюти.

З 26 грудня 2004 норматив з продажу частини валютної виручки встановлений в 10%. Таким чином, якщо на рахунок надійшла валюта від іноземного партнера, то 10% цієї суми треба продати. На це відводиться сім календарних днів з дня надходження виручки. Якщо це не буде зроблено, банк на восьмий день сам депонує необхідну суму валюти і протягом трьох днів продасть її.

Після того як фірма отримає повідомлення про надходження валюти, вона повинна представити в банк доручення на обов'язковий продаж валюти.

Для доручення на обов'язковий продаж валюти передбачений типовий бланк ^(банки може виробити свій бланк доручення на обов'язковий продаж валюти зі збереженням усіх необхідних реквізитів). У цьому документі фірма доручає банку не тільки продати частину виручки, але і зарахувати її залишок на поточний валютний рахунок. При цьому рублі, отримані від обов'язкового продажу валюти, банк зараховує на розрахунковий рахунок фірми (організації). До моменту обов'язкового продажу валютної виручки організація має право оплатити безпосередньо з транзитного валютного рахунку деякі витрати.

Серед таких витрат можуть бути:

експортні мита в іноземній валюті;

витрати на перевезення вантажів, їх страхування та експедирування;

комісійні збори на користь уповноваженого банку за проведення платежів з транзитного валютного рахунку;

комісійну винагороду посередникам за експортними контрактами.

Сума сплачених витрат впливає на розмір валюти, яку організація зобов'язана продати. Вона вираховується з суми отриманої виручки, яка використовується для розрахунку 10%, підлягають обов'язковому продажу.

Частину, що залишилася після обов'язкового продажу валюту організація може зберігати на поточному валютному рахунку або продати в добровільному порядку.

Обов'язковий продаж валюти відображається з використанням субрахунків другого порядку:

52-1-1 "Поточний валютний рахунок";

52-1-2 "Транзитний валютний рахунок".

На транзитний валютний рахунок уповноваженим банком зараховуються в повному обсязі всі надходження іноземної валюти на користь резидента, за винятком таких грошових коштів, що зараховуються відразу на поточний валютний рахунок:

грошових коштів, що надходять з одного поточного валютного рахунку резидента, відкритого в уповноваженому банку, на інший поточний валютний рахунок цього резидента, відкритий у цьому ж банку;

грошових коштів, що надходять від уповноваженого банку, в якому відкрито поточний валютний рахунок резидента, за укладеними між ними договорами;

грошових коштів, що надходять з поточного валютного рахунку одного резидента на поточний валютний рахунок іншого резидента, відкритих в одному уповноваженому банку.

Особливістю операцій з продажу валюти є те, що вони пов'язані з необхідністю провести обмін іноземної валюти на рублі або навпаки, причому не за курсом ЦБ РФ, а з біржового курсу (якщо уповноважений банк здійснює купівлю або продаж валюти на біржі) або за комерційним курсом, встановленим банком, через який здійснюється ця операція (якщо валюту купує або продає сам уповноважений банк).

У результаті виникають не тільки курсові різниці, але і так звані різниці курсів, тобто різниці між біржовим або комерційним курсом купівлі або продажу валюти і курсом ЦБ РФ на ту ж дату, коли здійснена операція.

Крім того, при здійсненні операцій з купівлі та продажу валюти необхідно задіяти рахунок 57 "Переклади в шляху", оскільки передача банку валюти для продажу і її фактичний продаж найчастіше здійснюється на різні дати.

При продажу валюти - як обов'язкової, так і добровільною - необхідно також врахувати, що надходження від продажу іноземної валюти визнається операційними доходами, а витрати, пов'язані з продажем іноземної валюти, визнаються операційними витратами. Це означає, що:

вартість проданої валюти, обчислену за курсом ЦБ РФ на дату її продажу, необхідно в повному обсязі списати з кредиту рахунку 57 "Переклади в шляху" в дебет рахунку 91 "Інші витрати", а рублевий еквівалент проданої валюти, обчислений виходячи з біржового курсу або комерційного курсу банку на дату продажу валюти, повинен бути відображений за кредитом рахунку 91 "Інші доходи і витрати" в кореспонденції з дебетом рахунка 51 "Розрахункові рахунки".

Розглянемо на прикладі:

11 квітня 2005 ЗАТ "Експортер) отримало експортну валютну виручку від французького покупця в сумі 200 000 евро.12 квітня 2005 року було отримано повідомлення з банка.13 квітня 2005 ЗАТ" Експортер "передало в банк довідку, що ідентифікує надійшла суму, і розпорядження про перерахування 10 000 євро транспортної компанії в оплату послуг з транспортування експортного товару французькому покупцеві, а також про обов'язковий продаж 10% надійшла валютної суми за вирахуванням витрат на оплату транспортування експортного товару, тобто в сумі (200 000 - 10 000) * 10% = 19 000 євро. У той же день, 13 квітня 2005 року, банк списав з транзитного валютного рахунку ЗАТ "Експортер" 10 000 євро в оплату транспортних послуг, 19 000 євро для здійснення обов'язкового продажу валюти, своє комісійну винагороду за здійснення операції з продажу валюти в сумі 190 євро та перерахував решту суми в розмірі 170 810 євро на поточний валютний рахунок ЗАТ "Експортер".

Припустимо, що курс євро, встановлений ЦБ РФ, становив:

На 11 квітня - 37,20 руб за євро;

На 13 квітня - 36,90 руб за євро;

На 15 квітня - 37,05 руб за євро.

Бухгалтер ЗАТ "Експортер" повинен відобразити вищевказані операції такими бухгалтерськими проводками:

11 квітня 2005:

Дебет 52, субрахунок "Транзитний валютний рахунок"

Кредит 62

200 000 євро / 7 440 000 руб. (200 000 * 37, 20) - надійшла експортна валютна виручка від французького покупця;

13 квітня 2005:

Дебет 60 субрахунок "Розрахунок з транспортною компанією"

Кредит 52 субрахунок "Транзитний валютний рахунок"

10 000 євро / 369 000 руб. (100 000 * 36,90) - перераховані кошти з транзитного валютного рахунку з користь транспортної компанії в оплату послуг з транспортування експортного товару;

Дебет 57 субрахунок "Валюта, передана банку для обов'язкового продажу"

Кредит 52 субрахунок "Транзитний валютний рахунок"

19 000 євро (200 000 - 10 000) * 10% / 701 100 руб (19 000 * 36,90) - передана банку валюта, що підлягає обов'язковому продажу;

Дебет 76 субрахунок "Розрахунки з банком за надані послуги"

Кредит 52 субрахунок "Транзитний валютний рахунок"

190 євро / 7011 руб. (190 * 36,90) - списано банком комісійна винагорода за здійснення операцій із продажу валюти;

Дебет 91

Кредит 76 субрахунок "Розрахунки з банком за надані послуги"

7011 руб. - Включено комісійна винагорода банку до складу операційних витрат організації;

Дебет 52 субрахунок "Поточний валютний рахунок"

Кредит 52 субрахунок "Транзитний валютний рахунок"

170 810 євро (200 000 - 10 000 - 19 000 - 190) / 6302889 крб. (17810 * 36,90) - зарахована інша частина експортної виручки на поточний валютний рахунок організації;

Дебет 91

Кредит 52 субрахунок "Транзитний валютний рахунок"

60 000 руб. (200 000 * (37,20 - 36,90) = 7440000 - (369 000 + 701 100 + 7 011 + 6 302 889)) - списана негативна курсова різниця по транзитному валютному рахунку;

15 квітня 2005:

Дебет 51

Кредит 91

697 300 руб. (19 000 * 36,70) - надійшла рублева виручка від обов'язкового продажу валюти;

Дебет 91

Кредит 57 субрахунок "Валюта, передана банку для обов'язкового продажу"

19 000 євро / 703 950 руб. (19 000 * 37,05) - списана вартість проданої валюти виходячи з курсу ЦБ РФ на дату її продажу

Дебет 57 субрахунок "Валюта, передана банку для обов'язкового продажу"

Кредит 91

2850 руб. (19 000 * (37,05 - 36,90) = 703 950 - 701 100) - списана позитивна курсова різниця за рахунком 57.

Відзначимо, що "різниця курсів", або чистий збиток від продажу валюти в нашому випадку становить: 703 950 - 697 300 = 19 000 * (37,05 - 36,70) = 6 650 руб.

1.1.6 Облік грошових коштів

Бухгалтерський облік операцій з іноземною валютою організовується суворо у відповідності з правилами, встановленими Центральним банком Російської Федерації.

При отриманні організацією дозволу на здійснення валютних операцій вона має право відкрити в банку валютний рахунок (всередині рахунку ведеться роздільний облік на кожен вид валюти), операції по якому враховуються на рахунку 52 "Валютні рахунки".

До цього рахунку можуть бути відкриті субрахунки:

1 "Транзитні валютні рахунки"

2 "Поточні валютні рахунки"

3 "Спеціальний транзитний валютний рахунок"

4 "Валютні рахунки за кордоном".

Транзитний валютний рахунок відкривається для зарахування в повному обсязі надходжень в іноземній валюті, у тому числі і не підлягають обов'язковому продажу. Виняток становлять такі надходження іноземної валюти, зараховуються відразу в дебет рахунку 52-2 "Поточні валютні рахунки":

переклад посередницькою організацією після обов'язкового продажу нею частини валютної виручки з відміткою в платіжному дорученні про виробленої продаж частини валютної виручки

іноземна валюта, придбана на внутрішньому валютному ринку за російські рублі (п.25 Інструкції) і за іноземну валюту іншого виду (п.1.15 Положення ЦБ РФ "Про зміну порядку проведення в Російській Федерації деяких видів валютних операцій" № 39)

Транзитний валютний рахунок виконує в основному функції рахунку, який акумулює надходять на користь організації кошти в іноземній валюті, і функції рахунку, контролюючого ці надходження в частині здійснення організацією обов'язкового продажу валютної виручки. Функції рахунку розрахунків транзитний валютний рахунок виконує дуже обмежено.

Поточний валютний рахунок відкривається організаціями для обліку коштів, що залишилися в розпорядженні організації після обов'язкового продажу експортної виручки та здійснення інших операцій за рахунком у відповідності з валютним законодавством (іноземна валюта може бути використана на будь-які цілі у відповідності з чинним законодавством)

За дебетом сч.52-2 "Поточні валютні рахунки" відображаються суми в іноземній валюті, перераховані з кредиту рахунку 52-1 "Транзитні валютні рахунки", а також суми, які зараховуються одразу на поточний валютний рахунок, минаючи транзитний рахунок.

З кредиту рахунку 52-2 валюта списується в безготівковому та готівковому порядку. Зняття готівкової валюти з сч.52-2 дозволяється на оплату витрат, пов'язаних з відрядженням працівників організацій в іноземні держави, а також за спеціальним дозволом БР.

Валютні рахунки за кордоном відкриваються з дозволу БР.

Всі організації здійснюють обов'язковий продаж 50% валютної виручки від експорту товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку (Федеральний закон від 8 серпня 2001 року. № 130-ФЗ).

Обов'язковий продаж валюти здійснюється з транзитного валютного рахунку. При зарахуванні валютної виручки на транзитний валютний рахунок організації уповноважений банк не пізніше наступного робочого дня повідомляє про це організацію з додатком виписки по транзитному рахунку. Після отримання зазначеного повідомлення організація дає доручення уповноваженому банку на обов'язкову продаж валюти і перерахування решти частини валютної виручки на поточний валютний рахунок. Обов'язковий продаж коштів в іноземній валюті у Валютний резерв Банк Росії виробляється за курсом рубля БР, що діяв на день продажу валюти.

Продаж валюти може здійснюватися як обов'язкова (50% валютної виручки), а також в інших випадках з метою отримання рублевих коштів.

Операції з купівлі та продажу іноземної валюти на внутрішньому ринку організації здійснюють через уповноважені банки. Куплена валюта зараховується в повному обсязі на поточні рахунки в уповноважених банках.

З метою обліку скоєних резидентом операцій купівлі іноземної валюти на валютному ринку та її зворотного продажу резиденту паралельно з поточним і транзитним валютним рахунком відкривається спеціальний транзитний валютний рахунок. Купівля валюти за рублі на валютному ринку без відкриття спеціального транзитного валютного рахунку не допускається. Підставою для купівлі валюти є Доручення на придбання іноземної валюти.

Вказівками ЦБ РФ "Про порядок купівлі юридичними особами-резидентами іноземної валюти за рублі на внутрішньому валютному ринку РФ для здійснення платежів за договорами про імпорт товарів в РФ" від 22 березня. 1999 року. № 519-У введені особливі вимоги купівлі іноземної валюти, призначеної для оплати імпортних товарів.

Порядок купівлі іноземної валюти різниться в залежності від того, ввезені імпортні товари на територію Росії чи це тільки належить зробити.

Загальний порядок роботи валютного рахунку той же що і розрахункового рахунку: підставою для здійснення всіх операцій є первинні документи по господарських операціях, а реєстрацій - виписка банку. При цьому в аналітичному обліку операції відображаються в конкретній іноземній валюті (доларах, марках, фунтах, і т.д.) і паралельно в російській валюті (гривні).

При подібному відображенні операції виникає необхідність перерахунку валюти в рублі, що призводить до утворення курсових різниць (позитивних чи негативних в залежності від зміни курсу валюти по бюлетеню Центрального банку). При реалізації валюти продажний реальний курс може бути нижчим від того, по якому в день продажу показувався результат у рублях, тоді підприємство несе збиток у розмірі різниці цих сум, і цей збиток надходить на дебет рахунку 91 "Інші доходи і витрати". У разі перевищення суми реалізації валюти над обліковим рівнем - підприємство має прибуток.

Так як в нашій країні існує законодавчо затверджений порядок обов'язковий продажу певної частини отриманого підприємством валюти та переведення її, таким чином в рублі (передачі суми виручки від продажу на рахунок 51), то бухгалтер повинен відстежувати ці операції і оформляти відповідні проводки. Сальдо за рахунком виводиться також в подвійному форматі - в рублях і у валюті.

1.2 Аналіз накладних витрат та їх відносних рівнів при експортних, імпортних операціях

Накладні витрати по експорту - витрати на перевезення, перевалку, зберігання, реалізацію експортних товарів. Ці витрати збільшують собівартість товарів і в зв'язку з цим відповідно зменшують чистий дохід від їх реалізації. Зниження накладних витрат веде до підвищення рівня ефективності експорту. Мета аналізу - перевірка дотримання організацією режиму економії у звітному періоді і вишукування можливостей до зниження витрат у майбутньому. Факторами, що викликають зміну величини деяких видів накладних витрат, можуть бути кількість (вага) вантажу, радіус перевезення, ставка з перевезення, надбавка за нестандартними вантажам, спосіб збереження й ін

Для визначення відносних рівнів накладних витрат абсолютна сума витрат, що відносяться до реалізованих товарів, ділиться на вартість реалізованих товарів. При цьому накладні витрати в рублях зіставляються з сумою реалізованих товарів за внутрішніми цінами, а накладні витрати у валюті - із сумою реалізованих товарів за контрактними цінами. Так, наприклад:

ОУНР в руб = ННРР в руб / С,

де ОУНР в руб. - Відносний рівень накладних витрат організації у рублях;

НР - накладні витрати в рублях;

С - сума реалізованих товарів по собівартості.

ОУНР у валюті = НР у валюті / В,

де ОУНР у валюті - відносний рівень накладних витрат у валюті;

НР - накладні витрати у валюті;

В - сума реалізованих товарів у валюті (виручка - брутто).

При зовнішній схожості у формулах розрахунку ці показники відрізняються по суті. Перший показує, яку частину накладні витрати в рублях складають від внутрішньої вартості товарів. Додаток цих витрат до внутрішньої вартості дасть собівартість реалізованого товару в рублях. За другим показником видно, яку частину суми, вирученої за товари, підприємство витратило на оплату накладних витрат у валюті. Відрахування цих розрахунків з виручки - брутто чистий виторг від продажів товарів.

Порівняння з минулим роком часто показує збільшення абсолютного рівня накладних витрат. Такий приріст може відбутися як за рахунок збільшення кількості реалізованих товарів, так і за рахунок зміни розмірів окремих видів витрат на одиницю кількості реалізованого товару. Відносний рівень накладних витрат також змінюється, що може бути викликано зміною цін на товари, зрушеннями в структурі реалізації товарів, зміною розміру витрат на одиницю кількості реалізованого товару.

Накладні витрати з імпорту товарів також обчислюються в гривнях та іноземній валюті. Витрати в рублях діляться на прямі накладні і непрямі (общеторговие) витрати. При аналізі накладних витрат необхідно з'ясувати:

причини зміни рівня накладних витрат в абсолютному розмірі й щодо обсягу реалізації в цілому по підприємству і по окремих видах витрат;

можливість зниження рівня витрат.

Методика і послідовність аналізу накладних витрат по імпорті товарів такі ж, як і по експортних операціях.

Показник ефективності реалізації експортних товарів є вираженою у відсотках відношення виручки - нетто в іноземній валюті за реалізований товар, перерахованої за офіційним курсом у рублях, до його собівартості (у гривнях). Таким чином, показник ефективності є широко відомим показником виручки на карбованець витрат. Показник ефективності реалізації (Ер) обчислюється за формулою

Ер = Вн / С * 100,

де Вн - виручка - нетто у валюті, перерахована в рублі за офіційним курсом;

С - собівартість у рублях.

Виручка - нетто, або чиста виручка за товар, визначиться, якщо з виручки - брутто відняти накладні витрати за кордоном по експорту і кошторисні витрати за кордоном в частці, що припадає на цей товар.

Коефіцієнт ефективності може бути виражений не відсотках, а в частках рубля. Тоді він показує суму доходу від реалізації експортних товарів, що припадає на кожен витрачений підприємством рубль. Показники ефективності реалізації товарів обчислюються за кожним товаром і проставляються в останній графі бухгалтерського звіту про реалізацію експортних товарів.

На зміну коефіцієнта ефективності впливають такі фактори, як контрактна ціна; рівень накладних витрат; виробнича вартість одиниці товару в рубля і т.д. Вплив факторів можна визначити методом "ланцюгових підстановок".

При оцінці роботи підприємства з імпорту розраховують показник ефективності імпорту (ЕІ), що характеризує відносну ступінь вигідності для операцій із закупівлі імпортних товарів.

ЕІ = Цв / Ци * 100,

де Цв - внутрішня відпускна вартість товару;

Ці - імпортна фактурна вартість товару.

Накладні витрати в розрахунок не приймаються, що знижує точність показників. Однак вони враховуються при визначенні рівня ефективності всього імпорту товарів за звітний період. Вплив на рівень ефективності імпорту товарів фактичного обсягу, структури і цін визначається методом "ланцюгових підстановок", як і у випадку з експертними операціями.

Після завершення аналізу оборотності засобів, накладних витрат, ефективності експортно - імпортних операцій, необхідно відповісти на основне питання - наскільки правильно раціонально використовувалися організацією кошти, залучені для зовнішньоекономічної діяльності. Узагальнюючим показником може бути коефіцієнт віддачі коштів вкладених у зовнішньоторговельні операції:

Ко = В / З,

де Ко - коефіцієнт віддачі є показником виручки на 1 карбованець оборотних коштів;

В - виручка-нетто від експорту або імпорту;

СО - середні залишки.

Цю формулу можна перетворити:

Ко = В / СО = В / З * З / З,

де В / С - ефективність експорту або імпорту;

З / СО - оборотність оборотного капіталу.

Таким чином, інтегральний коефіцієнт віддачі синтезує всі три показники: оборотність, накладні витрати і ефективність. Вплив складових на зміну коефіцієнта можна простежити методом "ланцюгових підстановок".

2. Практичне завдання

Завдання № 1

Згідно з наказом менеджер Іванов М.І. був відправлений у відрядження до США з 05 лютого по 13 лютого поточного року для укладання контрактів. Відповідно до наказу керівника підприємства розмір добових затверджений у розмірі 150 дол. на день, витрати за проживання відшкодовуються повністю.

3 лютого Іванову Н.І. було видано аванс у розмірі 150 000 руб. і 4 000 дол. Повернувшись із відрядження, Іванов М.І. подав до бухгалтерії авансовий звіт 15 лютого, до якого доклав наступні документи:

копія закордонного паспорта, звіт про виконану роботу

авіаквиток Хабаровськ Портленд - Хабаровськ вартістю 120 000 руб.;

рахунок з готелю за 7 днів проживання на суму 2 100 дол;

рахунок за телефонні переговори зі своєю родиною на суму 50 дол;

нараховані добові в розмірі 100 руб. і 1 200 дол;

У касу працівник здав 20 000 руб. і 500 дол.

У бухгалтерії зроблені наступні кореспонденції:

Дт 71 Кт 50271600 руб.

дт 26 Кт 71236100 руб.

Дт 50 Кт 71 35 500 руб.

Перевірте правильність відображення цієї операції. Складіть рекомендації аудитора.

Визначте розміри коригування бази оподаткування для податку па прибуток, якщо відповідно до законодавства, при поїздці в США розмір добових затверджений у розмірі 72 дол. за 1 день, витрати за проживання - 260 дол. за 1 день.

Рішення:

Згідно проведеної перевірки операцій на зарубіжному відрядженні були виявлені порушення у відображенні Ії даних операцій бухгалтерією підприємства.

Бухгалтеру рекомендовано внести наступні виправлення

Дт7IКт5О 271600 крб. - "Сторно"

дт2бКт7I 236 100 руб. - "Сторно"

Дт5ОКт7I 35 500 руб. - "Сторно"

3 лютого

Дебет 50 Кредит 52 - 271720 крб. (150000 крб. +4 ТОВ $ * 3О, 43), отримання грошей у касу.

Дебет 71 Кредит 50 - 271720 крб. - Видано в підзвіт

15 лютого

Дебет 26 Кредит 71 - 223213руб. (120100руб. +3350 $ * 30,78 руб), затверджений авансовий звіт

дебет 50 Кредит 71 - 35390 руб. (20000 руб. +500 $ * 30,78 руб)

дебет 71 Кредит 91 - 1400 $ * (30,78 - 30,43) врахована курсова різниця

З різниці між сумою добових затверджених за нормами та виданих фактично необхідно нарахувати податок на прибуток:

Сума витрат за нормами: 72 $: * 8 дн. +260 $ * 8дн. = 2756 $

Оподатковуваний різниця: (3300 $ -2756 $) * 30,78 = 16744 руб.

Сума податку на прибуток: 16744 руб. * 24% = 4019 руб.

Завдання № 2

Проаналізуйте динаміку вартості експорту товарів і встановіть вплив фізичного обсягу і ціни в абсолютному та відносному вираженні.

Рішення.

Побудуємо таблицю.

Індекс фізичного обсягу:

I _q = Σp ₀ q ₁ / Σp ₀ q ₀ = 669380/592760 = 1,126 або 112,6%

Таким чином зміна кількості спричинило зміну цін на 12,6%

Індекс структури:

I _pq = Σ p ₁ q ₁ / Σ p ₀ q ₁ = 667310: 669380 = 0,997 або 99,7%

Відтак за рахунок зміни структури реалізації реалізація зменшилася на 0,3%.

Завдання № 3

Порівняйте ефективність двох угод з імпорту одного товару і розрахуйте вплив на її зміну відпускної і контрактної ціни, курсу рубля.

Рішення

Аналіз ефективності імпортних операцій:

Ефективність імпорту Ціна відпускна / Ціна контрактна

Ефективність за угодою 1 = 6800 / (180 * 29,3) = 1,289 або 128,9%

Ефективність за угодою 2 = 6300 / (195 * 30,1) 1,073 або 107,3%

Так як прибуток за угодою 1 на 0,2 16. більше ніж за угодою 2, то угода один є більш ефективною. На збільшення її ефективності вплинуло зниження контрактної ціни, що збільшило прибуток на 0,094 руб. (1,289 - 6300 / (180 * 29,3)), а збільшення відпускної ціни збільшило прибуток від операції на 0,122. (6300 / (180 * 29,3) - 1,073).

Список літератури

1. Астахов В.П. Бухгалтерський облік зовнішньоекономічної діяльності. Тести. - Ростов на / Д.: МарТ., 2005.

2. Бабаш Л.П. Методика аналізу ефективності зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання / / Бухгалтерський облік і аналіз. 2003. № 1.

3. Балабанов І.Т., Балабанов А.І. Зовнішньоекономічні зв'язки: навчальний посібник. - М.: Фінанси і статистика, 2002.

4. Бархатов А.П. Бухгалтерський облік зовнішньоекономічної діяльності. - М.: Дашков і К ^о, 2005.

5. Бахрамов Ю.М., Глухів В.В. Організація зовнішньоекономічної діяльності. Особливості менеджменту: навчальний посібник. - СПб.: Лань, 2000. - 448 с.

6. Бровкова Є.Г., Продіус І.П. Зовнішньоекономічна діяльність. - М.: Сірін, 2000 - 192 с.

7. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: підручник для вузів / Л.Є. Стровский, С.К. Казанцев, Е.А. Паршина та ін; під ред. проф.Л.Е. Стровский. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: ЮНИТИ, 1999. - 823 с.

8. Воронін В.Ф., Жмачінскій В.І. Зовнішньоекономічна діяльність та її ефективність: навчальний посібник Нижній Новгород, 1995. - 123 с.

9. Грачов Ю.М. Зовнішньоекономічна діяльність. Організація і техніка зовнішньоторговельних операцій: учеб.-практ. посібник. - М.: ЗАТ "Бізнес-школа" Інтел-Синтез ", 2000.

10. Григор'єв Ю.А. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства / / Консультант. 1993. № 4. С.30

11. Кулинина Г.В., Шалашова М.Т., Юшкова С.Д. Облік, аналіз і аудит зовнішньоекономічної діяльності організацій. - М.: "Бухгалтерський облік", 2003. - 272 с.

12. Муравйов А.І. та ін Аналіз зовнішньоекономічної діяльності. - М.: Фінанси і статистика, 1991.

13. Прокушев Є.Ф. Зовнішньоекономічна діяльність. Інкотермс 2000: навчальний посібник. - 4-е вид., Перераб. і доп. - М.: "Дашков і К ^О", 2003. - 307 с.

14. Рубінська Е.Т. Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства. - М.: ПРІОР, 2001. - 240 с.

15. Зберігає Н.А. Практикум по зовнішньоекономічній діяльності підприємств: навч. посібник для вузів / Н.А. Зберігає. - 3-е изд., Перераб. і доп. - К.: ОГУП "Калінінград. Кн. Вид-во", 2003. - 208 с.

16. Селівановський А.С. Особливості зовнішньоекономічного договору / / Бухгалтерський облік. 2005. № 18, 19.

17. Сельцовський В.Л. Економіко-статистичні методи аналізу зовнішньої торгівлі. - М.: Фінанси і статистика, 2004. - 512с.

18. Шишкін О.К., Курдюков І.А. Облік витрат на закордонні відрядження / / Бухгалтерський облік. 2005. № 16.

19. Екр-Інтер-Аудит. Посередницька діяльність: бухгалтерський облік та оподаткування. - М.: Ексмо, 2005.